|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Трамвай став
першим справді громадським
транспортом у Житомирі: у 1899 році
вагони рушили містом. У кращі для
трамвая часи існувало 5 трамвайних
маршрутів, та згодом більшість
напрямків перевезень було передано
тролейбусам, трамвай поступово
залишав центральні вулиці. Нині діє
лише один трамвайний маршрут, що мав
номер 5, та згодом нумерація зникла.
|
|
|
|
Трамвайний
маршрут №1
1899-1965
|
|
 |
Власне,
спочатку були не маршрути, а лінії,
і №1 проходив по Київській лінії
по однойменній вулиці від
залізничного вокзалу до Соборної
площі (площі Олександра ІІ). Лінія
була одноколійною та мала 4 роз'їзди.
Зрозуміло, що то був
найпопулярніший у місті маршрут. |
| 1899.
Відкриття трамвайного руху
Київською вулицею: Центр -
залізничний вокзал. Кільце
знаходилося на місці 9-поверхівки
на Привокзальній площі.
1914. Незначно продовжено лінію
біля залізничного вокзалу, до
перетину вулиць Вокзальної,
Бориса Тена та Вітрука.
1955. Рейки з вул. Київської
перенесено на паралельну вул.
Котовського (від центру до ву.
Східної, майдану Згоди) в рамках
підготовки до запуску
тролейбусного руху та
реконструкції центру міста. Та
вуиця Київська аж до 1962 року
залишалася без електротранспорту:
рухалися лише автобуси.
1956. Цетральний трамвайний вузол
перенесено з Соборної площі на
площу Перемоги.
1965. Закрито маршрут та
ліквідовано рейки по вул.
Київській, кільце біля вокзалу та
на вул. Котовського (від вул.
Східної до вул. Московської). |
|
|
|
|
Трамвайний
маршрут №2
1899-? |
|
 |
Маршрут
№2, або Чуднівська лінія,
пролягала від центру до
набережної Тетерева, сучасною вул.
Черняховського і далі до річки.
Маршрут був найкоротшим, отже не
мав роз'їздів, та через великий
нахил рух був нерегулярний:
взимку іноді трамваї не міг
виїхати на гору. |
| 1899.
Запущено маршрут. Більше даних
немає. |
|
|
|
|
Трамвайний
маршрут №3
1899-1974
|
|
 |
Маршрут
№3, або Бердичівська лінія,
пролягала по вул. Велика
Бердичівська від центрального
вузла до Єврейської лікарні.
Після перенесення рейок маршрут
став пролягати через
одноповерхову забудову і швидко
втратив колишню популярність. |
| 1899.
Запущено рух, існувало 2 роз'їзди.
1901. Лінію продовжено до
родильного притулку Дуриліних.
1956. Цетральний
трамвайний вузол перенесено з
Соборної площі на площу Перемоги.
1958. Перенесено рейки з вул.
Велика Бердичівська да вул. 1
Травня та Толстого. Фактично №3
став експресом "Центр" - "Смолянка",
оскільки пролягав переважно
через малоповерхову забудову.
1974. Закрито маршрут і
ліквідовано рейки. |
|
|
|
|
Трамвайний
маршрут №4
1899-1964
|
|
 |
Маршрут
№4, або Вільська лінія, пролягала
вулицями Старовільською та
Вільсько-Шосейною (сучасна
Перемоги). Після війни деякий
час діяв як фактично дві
відокремлені трамвайні системи! |
| 1899. Запуск
Вільської лінії Центр -
Православне кладовище з 2 роз'їздами.
1935. Побудовано
продовження - Богунську лінію до
Богунського мосту.
1941. Припинено рух, лінія
була значно пошкоджена.
1948. Відновлено рух.
Існувало дві відокремлені
ділянки: від центру до кладовища
та від Червоного провулку до
панчішної фабрики. Перша дільниця
входила до міської трамвайної
системи, друга була повністю
автономною, там
використовувалися старі вагони
перших випусків. Відстань між
дільницями пасажири долали пішки
через руїни.
1950. Побудовано з'єднання
відокремлених дільниць.
1956. Цетральний
трамвайний вузол перенесено з
Соборної площі на площу Перемоги.
1964. Рух припинено, а рейки
демонтовано. |
|
|
|
|
Трамвайний
маршрут №5
1909-наш час
|
|
 |
Єдиний
маршрут, що дожив до наших часів і
нині є безномерним: просто
трамвай. Власне, трамвай у
Житомирі як вид транспорту
врятував гігантський
льнокомбінат, куди було
побудовано нову сучасну лінію. |
| 1909.
Побудовано Московську лінію: від
Київської лінії до Житнього ринку
однойменною вулицею. Ця ділянка
дотепер збереглася і є
найдавнішою трамвайною лінією
Житомира.
1914. Вулицею Московською
лінію продовжено до Сінного ринку.
1921. Від кінцевої
зупинки на Московській вулиці
через Сінну площу побудовано
тупик до міської вузькоколійної
залізниці.
1941. Під час війни рух
було закрито.
1956. Цетральний
трамвайний вузол перенесено з
Соборної площі на площу Перемоги.
1961. Побудовано лінію вулицями
Бориса Тена та Східною, з кінцевою
зупинкою недалеко від
Ботанічного саду. Лінія спочатку
була одноколійною, згодом
перешита да двоколійну.
1963. Добудовано лінію до
льнокомбіната і об'єднано з
трамвайною системою міста. Видно,
що лінія від депо до
льнокомбіната побудована як
швидкісний трамвай: відокремлено
від руху автотранспорту.
1977. Відкрито трамвайно-тролейбусне
депо №2, закрито депо на
Малобердичівській і розібрано
службові рейки від старого депо
до площі Перемоги. Власне, у
такому вигляді трамвайна система
існує і дотепер. У різні роки
висувалися проекти розширення
трамвайної системи: і відновлення
руху до вокзалу, і будівництво
ліній по вул. Ватутіна, Щорса,
Мануїльського, на Мальованку та
інші, однак поки вони залишилися
проектами. Та наявність значного
парку трамвайних вагонів, що
значно перевищує потреби
існуючого маршруту, дає
передумоги для розширення
трамвайної системи Житомира. |
|
|
|
|
Вантажний
трамвай
1897-?, 1941-1953 |
|
 |
З
вантажного руху розпочинався
житомирський трамвай: у 1895 році
міська влада погодилася на
концесію з купцем Ліхачовим -
будівництво залізниці для конки з
залізничного вокзалу на
богунський тартак (ширина 1 метр). |
| 1897, травень. Лінія
проходила через територію
нинішньої в'язниці, далі по Сінній
вулиці, Північній (зараз - Я.Гамарника),
Велкій Вільській (иепер Перемоги),
Старопоштовому шляху (тепер
Максютовича), перетинала річку
Кам'янку і далі йшла джо
богунського тартака. Дорогою
возили не лише ліс до докзалу, а й
з вокзалу зерно на млин. Хоча
передбачався пасажирський рух,
його так і не розпочали. У лютому
1896 договір концесії перешов до
інженера Лазаря Яковича Полякова,
який довів безперпективність
кінної тяги та запровадив
електричну.
1941. У час німецької окупації
було добудовано вантажну лінію з
вокзалу до електростанції: "Товарно-вантажний
провулок - вул. Іподромна (добудовано),
вул. Київська, вул. Велика
Бердичівська (існуючі лінії),
Бердичівське шосе (відгалуження
до електростанції). Лінію було
заплановано ще 1934 року, навіть
закуплено рейки. Для перевезення
вугілля окупантами
використовувалися переобладнані
пасажирські вагони. У 1953 році була
добудована під'їздна гілка
залізниці до електростанції і
вантажні перевезення трамваєм
було закрито. |
|
|
|
|
|
|
|
